Вітаємо ювілярів

Ярослав Стельмах народився 30 листопада 1949 року у Києві, у сім’ї письменника Михайла Стельмаха. Ріс дитиною обдарованою, з різнобічними інтересами. З дитинства захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. Грав на фортепіано, любив гітару.  Після закінчення середньої школи вчився в Київському інституті іноземних мов, потім в аспірантурі, займався перекладацькою діяльністю. «Я почав перекладати, – згадує Ярослав Михайлович, – іще  навчаючись  в Київському інституті іноземних мов. Спершу  мене зацікавила книга, яку мені привезли з Канади. Автор її – перший в історії свого народу ескімоський письменник Маркузі. Книжка адресована дітям і цікаво, дохідливо розповідає про суворе, сповнене небезпек і тяжкої праці життя ескімоських племен. Звалася вона «Гарпун мисливця» і працював я над її перекладом з великим задоволенням». На час закінчення інституту Ярослав мав уже декілька друкованих перекладів з англійської мови.

Інформація щодо деяких особливостей

зовнішнього незалежного оцінювання 2015 року

У 2015 році для вступу до вищого навчального закладу абітурієнти подають сертифікати ЗНО лише 2015 року.

Характеристики тестів із усіх предметів і критерії оцінювання завдань з розгорнутою відповіддю розміщені в розділі «Підготовка до ЗНО».

Абітурієнти складатимуть тести ЗНО з української мови і літератури та математики двох рівнів складності – базового і поглибленого, обрати який слід буде під час реєстрації. Рівень складності тесту, необхідний для вступу на навчання, визначатиметься Правилами прийому до вищого навчального закладу.

Державна підсумкова атестація  з української мови

Для усіх випускників загальноосвітніх навчальних закладів 2015 року результати ЗНО з української мови і літератури зараховуватимуться як результати ДПА.  Вони визначатимуться на основі кількості балів, набраних за виконання завдань лише з української мови.

Мовні цікавинки

 Вважалося, що найдовша фраза складається з 814 слів і займає дві з половиною сторінки в романі французького письменника Марселя Пруста. Лондонський репортер Бернар Левін побив цей рекорд, написавши в одній зі своїх статей фразу в 1672 слова.

* * *

Єдиним алфавітом поміж усіма світовими, у якому відсутнє розрізнення великих і малих літер, є грузинський.

* * *

Найдовшим словом в українській мові, що містить тридцять літер, є “дихлордифенілтрихлорметилметан” — назва одного з пестицидів.
***
1880 року в Одесі вийшла унікальна наукова розвідка польського і російського філолога Михайла Красуського “Древность малороссийского языка”, де українська мова розглядається як праматір народів Індії та Європи. Колосальні знання багатьох мов привели вченого до висновку, що українська мова старша за грецьку, латинську, старослов’янську мови. Аргументацію неординарної думки вчений розпочинає з доказів походження чисел, якими користуються арійські народи, матеріалом української мови. Число один (1), на думку автора книжки, походить від українського одвін, яке з часом перетворилося на один. Таким чином утворено назви чисел в італійській, грецькій, німецькій мовах, у санскриті і т.д. Автор порівняв і звуки у індоєвропейських мовах. Наприклад, наші слова “багато”, “був”, “вітання”, а в санскриті — “багута”, “бгу”, “віта”. Один із висновків вченого такий: “… все, що я виклав, здається, не припускає сумніву в тому, що, як малоросійська, так і російська мови розвивалися самостійно”. Отож, донедавна твердження учених про мову старослов’янську як основу мови українців, білорусів та росіян можна піддати сумніву.
***
Згідно з “Коротким словником синонімів української мови”, у якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово “бити” — 45.

* * *